Макар—пристосуванець, користолюбний хамелеон за кермом службової автівки, у клітці чужої квартири у тягучих обіймах обридлої коханки... І ніколи ще він так гостро не відчував, що все в його житті неначе позичене, як тоді, коли його серце виплекало щось своє—справжнє почуття до дівчини, яка ні з ким його не ділитиме. І одного дня, коли йому вже не буде чого витрачати, ліжко й кишені спорожніють, він зважиться ризикнути чужими душами...

Piv roku nezalezhnosti - na bilshe Maksa ne vistachilo. Zaradi chogo vin b'jetsja golovoju u glukhu stinu, porvav iz batkami, zlidarjuje? Jogo divchina vtekla, ne pidtrimavshi vidchajdushnikh sprob stati nejmovirnim cholovikom... Prijnjati finansovu dopomogu ridnikh i giduvati neju - otse po-Maksovomu! Tozh odnogo ne zovsim zvichajnogo doschovogo vechora Maks virishiv zniknuti. Nazavzhdi. Kolis vin ne riziknuv kinutisja u Dnipro, schob urjatuvati svoje kokhannja, zate nini gotovij shubovsnuti u vodu - abi vipirnuti zgodom des daleko zovsim novim, ochischenim...

Гоцик—бунтар, який радше галопуватиме світ за очі, наче змилений кінь, ніж осяде в батьківському маєтку й ходитиме за свиньми, а сільська красуня Тайка хай чекає хоч до скону. У своїх мандрах він шукає чи то поглиненої Європою матері-заробітчанки, чи то сенсу буття, а от у його подорожника Ілії конкретніші цілі: "Алхімік" Коельо підказав, де заховані скарби, і хлопці ще можуть випередити його героя—пастуха Сантьяго... Когось наш Гоцик занапастить, когось урятує, та чи скрізь залишатиме по собі розбиті серця? Чи вистоять його непохитні принципи у двобої з людською гідністю, дружбою та коханням?