Авторка належить до найориґінальніших українських письменників XX ст., її творчість десятиліттями була заборонена в совєтській Україні через християнську і національну зорієнтованість. До книжки увійшли твори на автобіографічну і євангельську тематику: повість «Без коріння» – про юнацьке сприйняття Києва напередодні Першої світової війни, збірка оповідань «Во дні они», в яких поетично зображено духовну ситуацію в Юдеї часів Христа, роман «Quid est Veritas?» («Що є істина?»), в якому подано художню версію теми сприйняття европейськими народами євангельського слова; новели, оповідання, спогади. У стильовому плані – це цікавий варіянт літератури «консервативного модернізму», неоромантичне ствердження сили духу і туга за надзвичайним, в ідейному – це українська концепція «католицького відродження», віра в потребу вічного релігійного і морального піднесення. Більшість творів перевидаються в Україні вперше. Книжка адресована всім шанувальникам українського красного письменства.

Три повісті Ірини Вільде – "Метелики на шпильках", "Б'є восьма" і "Повнолітні діти" – стали у свій час етапним явищем у розвитку модерного стилю в українській літературі. Це був свіжий струмінь психологізму, легкої грайливости слова, химерности образу, а заразом маніфест нової жіночности. Цикл є своєрідним "епосом Юности", художнім міфом про Чернівці, віконцем у ментальний світ західноукраїнської молоді міжвоєнної доби. У первісному варіянті ці твори не перевидавалися.