...проза Тараса Прохаська позачасова. тобто виникає таке враження, що автор пише її в процесі твого читання. Жодної прив’язки до року написання тексту, історія згадується майже як легенда, а теперішній час, будь то осінь чи зима, завжди буде претендувати на місце у майбутньому, коли може ще бути кимсь прочитана книга. Порт Франківськ - це вибрані фейлетони, які писалися для колонки в івано-франківському тижневику «Галицький кореспондент» від липня 2005 року. «На березі колишнього Карпатського моря – перед теперішнім морем Карпат – за вапняковими схилами Вовчинецьких гір, вкритих рослинами, яких нема ніде більше у цих широтах, бо все ж – узбережжя (там мусить бути щось вічнозелене, соковите, мусить бути хоча би інший мох), у затоці під цими скелями, котрі ніяк не дочекаються припливу, а відплив був кілька тисяч років тому, ще збереглися дві колишні течії Карпатського моря. Вони витікають з його глибин і, вдаряючись об камінь берега, завертаються, утворюючи невеликий атол, перед яким випинається у ямі порт Франківськ. Найкраща гавань після рифів і островів Карпат. Найпевніший порт і форт на березі Покуття. Він позначений на всіх таємних морських мапах, без нього неможливий жоден рейс у цих широтах. Франківськ тримає. Цей порт є формою, яка утримує сутність навколишніх земель-морів».