
Тато також був маленький. І мама, і навіть бабуся з дідусем теж свого часу були маленькими. І так само, як ти, бавилися, веселились, а іноді й пустували. І вони залюбки розкажуть тобі про те, якими були в дитинстві. Точнісінько так, як тато-Зайчик оповідає у «Зайчиковій книжечці» про це своїм малятам… Між іншим, тато-Зайчик навіть тепер інколи полюбляє пустувати. Одного разу, скажімо, він наснився маленькій дівчинці. Весело стрибав і кумедно бавився із нею уві сні, а тоді раптом жартома перестрибнув у сон…її татка! І звідки ж йому було знати, що тим татком виявиться колись дуже серйозний і дуже дорослий поет Іван Андрусяк, котрий завдяки Зайчикові й сам тепер геть здитинів – настільки, що всі оці розповіді, заримувавши, переповів нам…
Author

Поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач. Повість Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013). Лауреат Корнійчуковської премії 2016 року — першої премії в номінації «Поезія для дітей» — за збірку «Лякація». За цю ж збірку удостоєний відзнаки «Дитячий поет року» від порталу української дитячої книги «БараБука» (BaraBooka) і премії «ЛітАкцент року». Лауреат премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2019) Лауреат премії імені Лесі Українки за книжки «Зайчикова книжечка» і «Третій сніг» (2019) Член українського центру ПЕН-клубу.