Євстахія Загачевського можна сміливо назвати «українським Ернстом Юнгером». Після втечі зі Львова у 1939 році майбутній письменник поринає в гущавину міліарних подій Другої світової. Спочатку записується до української військової частини в Німеччині, а після проголошення відновлення Української Держави 30 червня 1941 року у Львові з ви шкільного табору потрапляє до концтабору Дахау. Уже звідти як «штрафник» зголошується до Першої мотопіхотної бригади військ СС, після поранення переведений до дивізії «Мертва голова», а згодом і до дивізії «Галичина». Роман «Львівська братія» є творчим переосмисленням автором свого життєвого досвіду. Головний герой твору потрапляє у горнило Другої світової війни, де зі звичайного львівського хлопця має переродитися у воїна.