Українська письменниця, поетка, перекладачка. Членкиня PEN Ukraine. Народилася у Донецьку, де жила до 17 років. На початку повномасштабного вторгнення мешкала в Харкові. Авторка романів «Її порожні місця» (Видавництво Старого Лева, 2022) і «Нерухомість» (Лабораторія, 2025). Дебютний роман Анни Грувер вже під час повномасштабної війни у 2022 році і увійшов до списку найкращих книжок року за версією PEN Ukraine. Також є авторкою поетичної збірки «За вашим запитом нічого не знайдено» (2019). Вірші перекладалися англійською, французькою, німецькою, польською, чеською, литовською, івритом та ін. мовами. Перекладає з польської і на польську есеї і сучасну поезію, з англійської переклала збірку оповідань Кеті Ферріс «хлопцідівчатка /boysgirls/» (2021) і у співпраці з Василем Махном поетичну збірку Богдана Задури «Прості Істини» (2024). Упорядниця і авторка коментарів книжки пам’яті релігієзнавця, науковця, в’язня сумління Ігоря Козловського «Вільний у полоні» (2025). Навчалася в Літературному інституті ім. Горького, звідки пішла за власним бажанням через російсько-українську війну. Вивчала юдаїку в Яґеллонському університеті (Краків, Польща). На початку повномасштабної війни у 2022 році була волонтеркою в шелтері в Дніпрі та пізніше в евакуйованому з Київщини до Львова інтернаті. Живе в Києві та Лодзі.