Ольга Франко (уроджена Хоружинська) була українською письменницею, перекладачкою, громадською діячкою та публіцисткою, активною у підтримці культурного розвитку України в кінці XIX та на початку XX століття. Вона була не тільки талановитою жінкою, але й важливою фігурою в житті свого чоловіка, Івана Франка. Вона активно долучалася до громадської діяльності, зокрема співпрацюючи із Іваном Франком у створенні журналу "Життя і Слово", а також в альманасі Наталії Кобринської "Перший вінок". Ольга допомагала Франкові в літературній праці, часто перекладаючи твори з різних мов. Вона залишила великий внесок у літературу, зокрема через розвідки та переклади. Її життя було нелегким, з численними матеріальними труднощами та непорозуміннями з частиною галицького суспільства, що не прийняло її після одруження з Франком. Після численних випробувань, включаючи психологічний розлад, Ольга померла в 1941 році, залишивши після себе важливу частину історії української культури.