У «Патетичній сонаті» розгортається своєрідна панорама української революції. Куліш зосереджує дію в стінах будинку: на другому поверсі живе генерал Пероцький — завойовник, котрий ненавидить усе українське, з його вікна звисає російський триколор. На першому ж мешкає вчитель краснописання з донькою Мариною. Дівчина грає на піаніно Бетховена й готує повстання, яке має повалити більшовицьку владу. І поки Марина діє, закоханий у неї романтик Ілько сумнівається, який шлях вибрати. У п'єсі «Мина Мазайло» Куліш говорить про схожі теми, хоч і підходить з іншого боку. Законослухняному чиновникові Мині Мазайлу зла доля додала всіх можливих негараздів, спричинених «малоросійським» прізвищем... А спроба його змінити розколола родину на два ворожі табори. Так, здавалося б, на перший погляд сімейна суперечка переростає у глобальну проблему самоідентифікації та національно-культурної ідентичності.