Margins
Постаті культури book cover 1
Постаті культури book cover 2
Постаті культури book cover 3
Постаті культури
Series · 3 books · 2018-2019

Books in series

Чарівність енергії book cover
#1

Чарівність енергії

Михайло Драгоманов

2019

У цій книжці на основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов подає біографію українського публіциста, науковця та громадського діяча Михайла Драгоманова (1841—1895). Автор символічно поділив життєпис на п’ятдесят чотири параграфи й спробував, за його ж словами, «наскільки це можливо, показати життя Драгоманова не чорно-білим, а барвистим, таким, яким наше життя є насправді». «Без гніву і пристрасті» він оповідає про повсякдення свого героя і пробує проникнути у світ його ідей. Однак, автор переконаний, що «магістральний сюжет» життя Драгоманова можна уявляти по-різному.
Повість про Миколу Зерова book cover
#3

Повість про Миколу Зерова

2018

Микола Зеров (1890–1937) – ключова постать в історії національно-культурного Ренесансу 1920-х рр. Літературознавець, лідер «п’ятірного грона» поетів-неокласиків, полеміст, блискучий перекладач, київський Золотоуст, чиє ораторське мистецтво справедливо вважається неперевершеним, «живе срібло», за визначенням друзів, – усе це грані однієї творчої особистості. «Повість про Миколу Зерова» Володимира Панченка є дослідженням історії життя цієї незвичайної людини. Проникливий аналіз різних аспектів творчості Зерова поєднується із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910–1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. Ведучи вільну від академічних надмірностей оповідь, покликану актуалізувати традицію «повісті минулих літ», автор органічно використовує рідкісні архівні матеріали, раритетні періодичні видання і документи. Його «пошуки утраченого часу» – це спроба максимально наблизити до нас події й обличчя тих«різьбярів», які, попри «підлі і скупі часи», прагли піднести українське художнє слово на «справжні верхогір’я».
Між навігаційними щоглами book cover
#6

Між навігаційними щоглами

Профілі українських мистецтвознавців

2018

За допомогою накреслення профілів п’ятьох українських мистецтвознавців ХІХ–ХХ століття (Адріан Прахов, Григорій Павлуцький, Григорій Логвин, Володимир Ясієвич, Абрам Мардер) Андрій Пучков намагається розкрити магістральні риси становлення в Україні мистецтвознавства й архітектурознавства як окремих наукових дисциплін в їх людинознавчому аспекті: хронологічно — більш ніж за сто років (з 1880-х по 2000-і), територіально — від Російської імперії до незалежної України, головно — в Києві. Мета книжки, показати, що мистецтвознавці й архітектурознавці, студіювали щось візуальне у спосіб, їм одним притаманний, коли автор книжки студіює (а) візуальне, (б) спосіб його студіювання тим чи тим науковцемі (в) постать самого науковця, отже — вдається до побудови метамистецтвознавчої конструкції. Для культурологів, мистецтвознавців, архітектурознавців, істориків і широкого кола читачів, небайдужих до історії української культури і мистецтва.

Authors

Леонід Ушкалов
Леонід Ушкалов
Author · 3 books

Леоні́д Володи́мирович Ушка́лов (5 листопада 1956, Краснопілля — 25 лютого 2019, Харків, Україна) — український літературознавець і письменник. Доктор філологічних наук. Професор. Народився у містечку Краснопілля на Сумщині. З 1977-го по 1982 р. навчався на філологічному факультеті Харківського державного університету. Після закінчення університетського курсу працює на посадах викладача, доцента (1993) й професора (1995) на кафедрі української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди. У 1989 р. в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка НАН України захистив кандидатську дисертацію («Творчість Григорія Сковороди і антична культура»), а в 1996 р. — докторську («Література українського бароко в її зв'язках із філософією»). Помер 25 лютого 2019 року у Харкові на 63-му році життя.

Володимир Панченко
Володимир Панченко
Author · 1 book

Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені Мєчнікова та аспірантуру, лишився на кафедрі радянської літератури та літератури народів СРСР. У 1979 році був прийнятий до Спілки письменників України. У 1984 році переїхав з родиною до Кіровограда (нині – Кропивницький), куди його запросили викладачем на кафедру української літератури Кіровоградського педагогічного інституту імені Пушкіна (нині – Центральноукраїнський державний університет імені Винниченка). Пізніше Володимир Євгенович очолив у цьому університеті кафедру зарубіжної літератури та компаративістики. Крім викладацтва він був обраний головою обласної організації Спілки письменників України. І з головою поринув у дослідження літературної мапи краю та творчості пов’язаних з ним письменників: Марка Кропивницького, братів Тобілевичів, Євгена Маланюка, Юрія Яновського, Костя Шимановського. Особливе місце в цих дослідженнях зайняла постать Володимира Винниченка. У 1992 році Панченко навіть поїхав до Франції, в містечко Мужен, де 17 останніх років свого життя мешкав Винниченко. Крім спогадів Володимир Євгенович привіз колекцію особистих речей письменника, які передав до обласного краєзнавчого музею. У жовтні 1998 року Панченко захистив у Київському університеті імені Шевченка докторську дисертацію на тему «Творчість Володимира Винниченка 1902-1920 років у генетичних і типологічних зв’язках з європейською літературою», а в 2004 році видав книжку «Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості. Книга розвідок і мандрівок». Наприкінці 1980-х Панченко долучився до національно-демократичних процесів, які охопили Україну. В 1990-му році його обирають до Верховної Ради України, де він входить до «Народної ради» разом з Ігорем Юхновським, Левком Лук’яненком, Дмитром Павличком, Лесем Танюком, В’ячеславом Чорноволом та ін. На його долю випало історичне голосування 24 серпня 1991 року Акта про державну незалежність України. У 2001 році Володимир Панченко прийняв запрошення Києво-Могилянської академіі, де працював на кафедрах філології і літературознавства. З 2002 по 2007 рік обіймав посаду віце-президента з навчальної роботи. У жовтні 2002 року став засновником і шеф-редактором інтернет-видання «ЛітАкцент». У 2014 році увійшов до ініціативної групи «1 грудня». Був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. На жаль, у 2018 році у нього діагностували онкозахворювання. Попри хворобу, до останнього напружено працював: протягом 2018-2019 років одна за одною вийшли його книги: «Повість про Миколу Зерова», «Літературиний ландшафт України. ХХ столітя», «Сонячний годинник. Книга пілігрима» (2-ге видання). Помер 14 жовтня 2019 року. Похований в селі Олексіївка Кропивницького району.

548 Market St PMB 65688, San Francisco California 94104-5401 USA
© 2026 Paratext Inc. All rights reserved
Постаті культури