Ми живемо в часи шостого масового вимирання, коли антропоцентричний світ більше не видається надійною формою співіснування — для людей, тварин, рослин і не-людей. Водночас «важко постати перед виборцями з програмою, яка передбачає можливість їхнього зникнення на користь “конгресу тварин”, які навіть не голосують і не платять податки!». У збірці про екологію, політику та архітектуру французький соціолог, антрополог і філософ Брюно Латур і нідерландський архітектор і теоретик Рем Колгас говорять про те, як прийняти апокаліпсис за нагальний стан сьогодення й заразом далі спрямовувати питання в майбутнє. Де пролягає розрив між теорією та практикою політичної екології? Чи можливі «вищі цінності» та форми надлюдського співіснування? Наскільки рухливими є будівлі? Які запитання ставить архітектор, щоб привести нас за місто? Чому майбутнє чекає на нас у сільській місцевості? Автори й авторки збірки говорять про це за круглим столом, у статтях, есеях і коміксах.