Микола Воробйов (1941) — поет живописець «українського дзену», один із лідерів андеґраунду 1970-х, представник т. зв. витісненого покоління, фундатор літературного угруповання «Київська школа поезії». Натурфілософ, який, за висловом В. Моренця, «володіє світлом і чуттям речей, неприступним для заклопотаної більшості». До книжки Миколи Воробйова увійшли найкращі вірші з усіх його попередніх збірок.